Координати: 48° пн. ш. 39° сх. д. / 48° пн. ш. 39° сх. д. / 48; 39
Очікує на перевірку

Донецький кряж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Донецький кряж (значення).
Донецький кряж
Донецький кряж на мапі України (виділено кольором, між Донецьком і Луганськом)
Донецький кряж на мапі України (виділено кольором, між Донецьком і Луганськом)
Донецький кряж на мапі України (виділено кольором, між Донецьком і Луганськом)
48° пн. ш. 39° сх. д. / 48° пн. ш. 39° сх. д. / 48; 39
Країна Україна
Регіон Донецька область
Луганська область
Харківська область
Ростовська область
Розташування Донбас
Система Донецька височина
Тип кряж
нагір'я і височина
Висота 200—300 м (щоякнайбільше Могила Мечетна, 367 м)
Площа 23 000 ± 1000 км²
Донецький кряж. Карта розташування: Україна
Донецький кряж
Донецький кряж
Донецький кряж (Україна)
Мапа
CMNS: Донецький кряж у Вікісховищі

Доне́цький кряж — кряж, що є північно-східною і найвищою частиною Донецької височини. Розташований у межах Харківської (частково), Донецької та Луганської областей України і (частково) Ростовської області Росії. Площа — близько 23 тис. км².

На півночі круто обривається до долини Сіверського Дінця (південь Східноєвропейської рівнини). Довжина — близько 370 км, ширина — 160 км.

На східних теренах Кряжа розташований однойменний регіональний ландшафтний парк «Донецький Кряж».

Назву «Донецький кряж» запропонував Ковалевський Євграф Петрович 1827 року.[1]

Геологія

[ред. | ред. код]
Скелі між Верхньою та Нижньою Деревечкою (Краснодонський район).
Сталкер на вивітрілому териконі.

Донецький кряж є височиною з рівними міжрічними просторами й долинами, які мають гірський характер. Середня висота поверхні становить 200—300 м. Найвища його точка — Могила Мечетна підіймається на 367 м над рівнем моря. Поверхня глибоко розчленована річковими долинами, ярами та балками.

У геологічній будові кряжа беруть участь сильно дислоковані, ускладнені численними розривними порушеннями відклади карбону, перму, тріасу: кам'яновугільні (пісковики, аргіліти, алевроліти, вапняк, вугілля), які мають багатокілометрову потужність. З ними пов'язані великі родовища кам'яного вугілля (див. Донецький вугільний басейн).

У місцях поширення вапняку, кам'яної солі і гіпсоангідритових відкладів спостерігаються карстові явища, пов'язані з розчиненням і розмивом цих порід поверхневими та підземними водами. Розробка кам'яної солі методом підземної виїмки при видобутку розсолу призводить до утворення пустот — камер, які під тиском вищележачих порід частково закриваються, що призводить до осідання земної поверхні. Аналогічні явища відбуваються і при інтенсивній виїмці вугілля у вугленосних районах.

Природний ландшафт кряжа доповнюється наявністю глибоких кар'єрів, териконів, обвалів. Меліорація, наявність безлічі ставків і великих водойм істотно впливають на поверхневий і підземний стік, викликаючи активізацію процесів денудації і підтоплення площ.

Рельєф

[ред. | ред. код]

Долини глибокі, нерідко з виходами корінних порід на схилах. Вододіли мають вигляд слабкохвилястих рівнин, майже повністю розораних. Характерна риса рельєфу — наявність форм антропогенного походження: терикони, кар'єри та інше.

Ґрунти на околицях кряжа — чорноземи, у центрі — сірі підзолисті. У заплавах річок і балок — лугові чорноземи, лучно-болотні, переважно із солончаками.

Приклади природного ландшафту Донецького кряжа:

  • Околиці села Русько-Орловка
    Околиці села Русько-Орловка
  • "Донецький Кряж". Кринка
    "Донецький Кряж". Кринка

Приклади ландшафту з антропогенними елементам:

Гідрографічна мережа

[ред. | ред. код]

Усі водотоки кряжа розділені на 3 частини: північну (басейн Сіверського Дінця), південну (басейн Азовського моря) та західну (басейн Дніпра). Точкою збігу меж басейнів умовно можна вважати стик залізничних насипів Авдіївка — Донецьк — Ясинувата 48° пн. ш. 38° сх. д.H G O.

У північній частині протікає річка Сіверський Донець з притоками, які стікають з південних відрогів Середньоруської височини і з північних та західних схилів Донецького кряжа.

Південна частина території охоплює басейн річок північного узбережжя Азовського моря, які стікають з південних схилів Донецького кряжа і Приазовської височини. Найбільша річка — Кальміус.

У західній частині протікають річки басейну Дніпра, що формують свій стік на західних схилах Донецького кряжа і Приазовської височини. Головна річка — Вовча.

Воду з каналу Сіверський Донець — Донбас на Донецький кряж підіймають 4 насосні станції.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат континентальний з посушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азії і Ніжньоволзьких степів, обумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени та влітку — сухими гарячими вітрами.

Середня температура січня −6 … −8 °C, липня +20,9 … +22,9 °C. Опадів до 556 мм (на заході). У порівнянні з навколишньою місцевістю число днів з туманами, сніговим покровом більше; безморозний період менше. Спостерігається висотна поясність.

Рослинність

[ред. | ред. код]

Рослинний світ Донецького кряжа належить до степової зони і представлений здебільшого степовими, лісостеповими та заплавними формаціями флори.

Місцями, в центрі кряжа, збереглися ділянки лісів (липа, ясен, клен), збереглися дубові і ясеневі байрачні ліси (басейн річки Кринка).

На Донецькому кряжі росте 244 раритетних види рослин. Встановлено, що 9 видів рослин мають континуальний тип просторової структури популяцій, 235 видів — ізольований, серед останніх 5 видів — диз'юнктивний, 43 види — лінійний, 187 видів — локальний.

Флора Донецького кряжа:

  • Рослинність схилів
    Рослинність схилів
  • Байрачний ліс
    Байрачний ліс
  • Степ ковиловий
    Степ ковиловий

Фауна

[ред. | ред. код]

Тваринний світ представлений степовими й лісостеповими видами, на півночі та в байрачних лісах північного макросхилу поширені також лісові види.

Загалом фауна є дуже збідненою, що пов'язано з величезним антропогенним пресом та високим рівнем заселення краю. Фауна включає понад 1500 видів комах (реальна кількість становить не менше 10 тис. видів) і близько 200 видів наземних хребетних, з яких щонайменше 15 занесені до Червоної книги України.

На Донецькому кряжі трапляються такі рідкісні види хребетних: тушкан великий, тхір-перегузня, качка-огар, дрохва, а також різноманітні кажани (усі занесені до Червоної книги).

Колись тут була різноманітна мисливська фауна, яка тепер значно збідніла. З «мисливських ссавців» трапляються свиня дика, сарна європейська (в народі нерідко як «дика коза»), заєць сірий, лисиця руда та лисиця степова (відома також як корсак), вовк та інші.

У байрачних лісах та в долині Донця на півночі кряжу поширені також різноманітні лісові види тварин. Тут звичайними є соня лісова і мишак жовтогрудий з гризунів, борсук європейський і куна лісова з хижих ссавців, сова сіра і голуб-припутень з птахів, з комах ще часто трапляються жук-олень та інші раритетні види.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Опыт геогностических исследований в Донецком горном кряже, «Горный журнал», 1827, кн. 2

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Донецький кряж
у сестринських Вікіпроєктах
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Донецький_кряж&oldid=39967214